див. переходити.
сов. от переходить
техн. перестаивать, переходить
I = переходити 1) (на чийсь бік); перебігти, перебігати (перев. на бік ворога під час бойових дій); перекинутися, перекидатися, переметнутися (перев. з корисливих міркувань) 2) (змінити місце роботи, навчання тощо); перевестися, переводитися (домігшися офіційного дозволу); переметнутися (зазв. із корисливих міркувань) II ▶ див. діставатися, минати, перебиратися, переборщити, перевершувати, перевищувати, переселитися, перестояти, перетворюватися, проходити
см. переходить II
док. див. переходити
см. переходити