I -джу, -диш, доконаний вид 1) перехідне дієслово Обійти в усіх напрямках яке-небудь місце, місцевість, пройти багато місць. 2) перехідне дієслово, розмовне слово Добути, дістати що-небудь або домогтися успішного вирішення якоїсь справи, багато ходячи. 3) неперех., розмовне слово Проходити певний час. II див. виходжувати.
астр.; матем.; техн. выходить, получаться (удаваться), следовать (вытекать из чего-л)
I 1) = вийти (іти звідки-н. назовні, за межі чогось); видибати, видибувати, видибати (повільно); викрадатися, викрастися, вислизати, вислизнути, висмикуватися, висмикнутися, висковзувати, висковзати, висковзнути (непомітно); виступати, виступити (уперед, на відкрите місце); виброджувати, вибрести (бредучи у воді); вилазити, вилізати, вилізти (притримуючись руками / продираючись, протискаючись); вимітатися, виместися (із приміщення); витикатися, виткнутися, (з-за чогось); випихатися, випхнутися, висуватися, висовуватися, висунутися (з-за столу, лави тощо) — Пор. вибиратися 2) (бути повернутим у напрямку до чого-н.), дивитися II ▶ див. вибиватися, вибувати, видаватися, виділятися, висідати, витікати, витрачатися, ґрунтуватися, коштувати, минати, одружитися, підніматися, походити, сходити, удаватися
I = вийти вихо́дити 1) (рухатися звідкись за межі чогось, назовні) to go out, to come out, to come forth, to walk out; (з вагона) to alight, to get down, to get out, to step down виходити в атмосферу — to pass to atmosphere виходити на орбіту — to achieve orbit виходити на поверхню — to come out to the surface; геол. to outcrop; to be revealed, to come out 2) (ідучи, опинятися десь) to go, to come; to appear виходити на вулицю — to go into the street, to go out (of doors) виходити на виклик (на біс) (про актора) — to take one's curtain call 3) (вирушати) to leave, to depart виходити в море — to put out to sea, to put out 4) (досягати чогось) to reach; to attain; to come (to) виходити в фінал спорт. — to reach the final 5) (переставати брати участь) to leave 6) (видаватися, публікуватися) to appear, to come out, to be published; to be issued 7) (витрачатися) to run out; (про гроші) to be spent; (про матеріали) to be used up 8) (закінчуватися - про термін) to be up строк вийшов — the term has come to an end; time is up 9) тк. недок. (базуватися на чомусь) to proceed (from) 10) тк. недок. (про вікно) to look (on, towards); to give on, to face, to open on, to front вікно виходить на вулицю — the window gives (looks) on the street 11) (удаватися) to come (out), to come off, to turn out; (траплятися) to come, to be 12) (походити) to be by origin 13) виходить, (що) (вставне сл.) — it turns out (that), it seems (that), it appears (that) 14) виходити в люди — to make one's fortune виходити заміж — to marry (of a woman) виходити за межі — to pass (to overstep) the limits (of), to exceed the bounds (of); to transgress the bounds (of), to overstep the limits (of) виходити з бою — to disengage виходити у відставку — to retire виходити з берегів — to swell, to overflow the banks виходити з ладу — to be out of action, to break down виходити з моди — to go out of fashion виходити з-під контролю — to get out of hand, to run away виходити з припущення — to proceed from the assumption виходити з рівноваги — to be out of balance виходити з себе — to be beside oneself; to lose one's temper, to fly into a rage виходити з ужитку — to go out of use, to fall into disuse виходити з терпіння — to lose patience виходити на пенсію — to retire виходити на роботу — to come to work, to turn up to work виходити переможцем — to come out victor виходити фасадом (на що-небудь) — to front II док. див. виходжувати ви́ходити III ви́ходити (скрізь, всюди) to go (to walk, to stroll) all over a place; to tramp about (around), to walk a certain time (or distance)
(про ініціативу) come from, (в т. ч. з тіла; про кулю) exit, (від чогось) originate, (з угоди тощо) rescind, (із союзу тощо) secede, (із справи) stand down, (зі складу) withdraw
I ви́ходити см. виходжувати 1) исходить, выходить; обходить, переходить 2) достичь, добыть (хождением); выходить 3) диал. проходить II вихо́дити = ви́йти 1) выходить, выйти; (оставляя какое-нибудь место) уходить, уйти, (на время) отлучаться, отлучиться виходить, виходять — (ремарки в драматических произведениях: со сцены) уходит, уходят 2) (появляться) выходить, выйти; (только несоверш. - откуда о звуке, запахе) исходить виходити — (из печати) выходить, выйти виходити наверх перен. — выходить, выйти наружу; обнаруживаться, обнаружиться 3) (на что-нибудь высокое) всходить, взойти; восходить, взойти 4) (создаваться, образовываться) выходить, выйти; (о неодушевлённых предметах) получаться, получиться виходити на добре (на добро), на зле — оканчиваться, окончиться хорошо, плохо 5) (только несоверш.: быть следствием) выходить, следовать 6) (только несоверш. - иметь отправным пунктом) исходить; (основываться на чём) отправляться 7) (выбывать по своему желанию из организации) выходить, выйти; отлагаться, отложиться 8) (только несоверш.: быть обращённым куда) выходить; (об окнах, дверях) глядеть, смотреть 9) (истрачиваться) выходить, выйти, уходить, уйти, расходоваться, израсходоваться 10) (кончаться - о времени) истекать, истечь; выходить, выйти 11) (о количестве изготовляемых из материала предметов) выходить, выйти 12) (о стоимости) диал. обходиться, обойтись, стоить не виходити з слави — славиться (везде или всегда)